Викладено різноманітні аспекти нестабільності та неоднозначності сучасного й історико-філософського гуманітарного знання. Простежено еволюцію соціального становища жінок протягом розвитку людської цивілізації від архаїчного часу до сьогодення. Висвітлено ситуацію щодо соціальної дискримінації жінок у сучасному українському суспільстві. Розкрито причини неефективності соціалізації у сім'ї, пов'язані зі спілкуванням між батьками та дітьми. Охарактеризовано дошлюбну та шлюбну поведінку людини у соціальному онтогенезі. Визначено соціокультурні передумови формування цінностей індивідуалізму у вітчизняній культурі XVI - першої половини XVII ст. Відображено основні проблеми розвитку філософсько-антропологічного знання в Україні на початку третього тисячоліття. Досліджено особливості ритуалу жертвопринесення, відображеного в українських народних казках. Проаналізовано місце релігійних цінностей у сфері політики та проблему єдності суспільства.

Рассмотрен мало исследованный в литературе феномен идентичности, в частности, проводится изучение идентичности с точки зрения разных теоретических подходов - в рамках психоаналитического направления, теории социальных репрезентаций, символического интеракционизма, теории самокатегоризации. Особое внимание уделено исследованию социальной (коллективной) и этнической идентичности. Раскрыта сущность трансформации идентичности в контексте миграции, социально-политических изменений в обществе. Подчеркнута взаимосвязь национальной идентичности и нации, проанализированы пути становления украинской национальной идентичности.

Рассмотрена проблема национальной психологии, в частности, таких ее структурных элементов, как национальный характер, национальное самосознание и чувство. Исследован механизм формирования национального характера, роль в этом процессе этнических установок и стереотипов. Значительное внимание уделено историко-философскому анализу проблемы.

Висвітлено основні питання морального пізнання особистості у філософсько-естетичних системах В.Соловйова, М.Бердяєва, Б.Вишеславцева. З'ясовано співвідношення католицько-протестантського раціоналізму та православного логізму зі способами самоствердження особистості. Детально розглянуто проблему гармонізації взаємовідносин між державою та її індивідуально-груповими суб'єктами у контексті формування державницької ідеології. Охарактеризованы деякі аспекти геоекономічного суперництва за сфери впливу у Кавказькому регіоні у контексті глобальних і регіональних геополітичних процесів, що відбуваються на сучасному етапі.

Розглядаються актуальні проблеми філософії і соціології у світлі розвитку сучасної культури. Аналізується роль філософської методології у формуванні системи історичних, природознавчих і культурологічних знань, а також деякі аспекти становлення національної культури. Висвітлюються методологічні основи початку філософії, індивідуалістичні мотиви в філософії Просвітництва, національні особливості російського космізму. Досліджується філософія "Я" у художній концепції М.Хвильового, соціальна утопія Лазаря Барановича, повідомляється про релігійність та атеїзм М.Ломоносова. Характеризується філософська антропологія в структурі культурологічного знання, суперечлива сутність національного характеру та ін.

Рассмотрен сложный комплекс проблем, связанных с историческими, онтологическими и методологическими аспектами взаимодействия философии, социологии и культуры на примере философских взглядов М.Штирнера, Г.С.Сковороды, Ж.-Ж.Руссо, И.Канта и др. Проанализированы место и роль философии в становлении национальной культуры, а также охарактеризован социально-аксиологический контекст исследования проблем современной философии права.

Освещены историко-философские, философско-правовые, морально-этические, трансцендентально-феноменологические, религиозно-экзистенциальные, культурологические, метафизические и релятивистские аспекты творчества видного философа И.Канта. Изучено влияние женской мистики на формирование онтогносеологического концепта мистической метафизики позднего немецкого средневековья. Рассмотрены варианты гоголевского апофатизма на фоне кантовского "Наблюдения над чувством прекрасного и возвышенного". Приведены результаты трансцендентального исследования И.Кантом роли воображения в познании. Проанализирован генезис нравственного и экологического императивов как взаимосвязанные всеобщие законы современного этапа коэволюции Человека и Природы.

Розглянуто сучасні та історико-філософські проблеми легітимності влади, національної ідентичності, теорії пізнання, освіти та культури. Наведено порівняльний аналіз поглядів Дж. Локка та В. Соловйова на мораль і право, держустрій та держуправління, запропоновано концепцію соціально-правової держави в політичні філософії Дж. Локка, доведено, що вона є найбільш справедливою формою взаємоорганізації громадянського суспільства та політичних організацій. Висвітлено моральний образ підприємця, що відповідає запитам сучасного високого рівня розвитку культури. Показано вплив філософії мистецтва на становлення культури, доведено, що мистецтво не тільки відображає всю повноту культурного буття людини, але і стимулює процес саморозвитку культури найгармонійнішим способом. На підставі філософського розуміння творчості розглянуто світоглядні настанови природовідношення сучасної цивілізації, висвітлено аксіологічні аспекти "фаустовського" начала людської діяльності.

Розглянуто сучасні історико-філософські проблеми легітимності влади, національної ідентичності, теорії пізнання, політичної філософії, освіти та культури. У контексті західноєвропейських філософських традицій розглянуто українську філософію, а також взаємовідношення української та західноєвропейської філософської думки. Висвітлено основні етапи життєвого та творчого шляху Г.А.Заїченко. Проаналізовано засадничі поняття суспільно-політичної філософії Дж.Локка, розглянуто дискурс сучасної політичної філософії Дж.Роулза, Р.Нозіки та Р.Дворкіна, а також дискурсивно-процедурне розуміння правової демократичної держави, яка має поєднувати в собі елементи класичного лібералізму та радикальної демократії. Проаналізовано специфіку та тенденції ліберальної ідеології, висвітлено її подальший розвиток в Україні.

Рассмотрена проблема влияния национальной психологии на социально-экономическую жизнь общества. Показано, как черты национальной психологии могут ускорять или тормозить развитие страны на примере социально-экономического развития России и Украины и особенностей национальной психологии русского и украинского народов.

Розглянуто сучасні та історико-філософські проблеми синергетики, теорії права, методології системи освіти, а також різні аспекти онтології, національної та європейської самосвідомості у творчості К.Поппера, Ж.Бодрійяра, С.М.Булгакова, Ф.М.Достоєвського, Б.П.Вишеславцева.

Рассмотрены современные и историко-философские проблемы синергетики, теории права, методологии системы образования, а также различные аспекты онтологии, национального и европейского самосознания в творчестве К.Поппера, Ж.Бодрийяра, С.Н.Булгакова, Ф.М.Достоевского, Н.О.Лосского, Б.П.Вышеславцева.

Рассмотрены актуальные проблемы философии, социологии и политологии. Проанализированы историко-философские, метафизические, онтологические, естественно-научные, социально-экономические и психоаналитические аспекты философского знания. Освещены вопросы сущности и места социологии и политологии в современном гуманитарном знании, а также брачно-семейных отношений, социальной политики и интеграции, жизненного успеха, этничности, имиджных технологий, демократии, харизматического лидерства, языка и межгосударственных отношений в украинской и мировой культуре. Приведены современные философские, социологические и политологические представления о проблемах глобализации, самоуправления государства и институтов.

Освещены историко-философские и современные проблемы личного самоопределения, взаимосвязи философии и математики, онтологии, власти, техногенной культуры. Изложены некоторые аспекты мышления в творчестве Ж.Делеза, бытия у М.Шеллера, интеллигенции у И.Франко, самоубийства у Д.Юма, интуитивизма у Н.Лосского. Показано место антропогеографии в украинской культуре. Приведены исторические взгляды Н.Костомарова. Раскрыта многомерность и многослойность математического знания в структуре философии науки. Рассмотрены аспекты суицидологии.

Розглянуто історико-філософські, змістові та концептуальні проблеми метафізики, антропології, етики, естетики, політичної та правової філософії. Висвітлено різні сторони творчості І.Канта, різні аспекти його спадщини в сучасній філософії. Наведено різноманітні підходи до трактування змісту кантівського поняття "річ у собі", показано його складність та суперечливість. Розкрито засади метафізики законів у праці "Критика чистого розуму" ученого. Проаналізовано вплив трансцендентального розуміння його методології математики на ідею конструктивності у даній галузі знань.

Рассмотрены историко-философские, содержательные и концептуальные проблемы метафизики, антропологии, этики, эстетики, политической и правовой философии. Освещено творчество И.Канта, раскрыты различные аспекты его наследия в современной философии. Приведены разнообразные подходы к трактовке содержания кантовского понятия "вещь в себе", показаны сложность и противоречивость данного понятия. Раскрыты основы метафизики законов в произведении "Критике чистого разума" ученого. Проанализировано влияние трансцендентального понимания методологии математики И.Канта на идею конструктивности в данной отрасли знаний.

Освещены актуальные проблемы философии, социологии, политологии. Описана внутренняя структура и принципы существования смысловых потоков, в историческом аспекте охарактеризован феномен методологического плюрализма. Изложены вопросы континентальной интеграции и геополитических перспектив Украины. Рассмотрены различия в жилищных уловиях населения страны как критерий социального неравенства, межличностная коммуникация как способ управления межличностным взаимодействием в социокультурной системе. Раскрыта гуманистическая сущность культурологической концепции А.В.Луначарского, проанализирована проблема художественного творчества в метафизике Н.Бердяева.

Проаналізовано парадигмальні особливості трансформації суспільної свідомості та комунікативних відносин. Визначено правовий нігілізм як індикатор деформованої правосвідомості. Викладено філософсько-історичний підхід до становлення духовності еліти в Україні наприкінці ХХ ст. Висвітлено проблеми і тенденції модернізації вітчизняної освіти в сучасний період. Описано інноваційні маркетингові технології у соціальній сфері. Розглянуто теоретичні передумови визначення статусу профспілок у політичній системі. Розкрито роль політики залучення громадськості у розв'язанні місцевих соціальних проблем.

Проанализированы парадигмальные особенности трансформации общественного сознания и коммуникативных отношений. Определен правовой нигилизм как индикатор деформированного правосознания. Изложен философско-исторический подход к становлению духовности элиты в Украине в конце ХХ ст. Освещены проблемы и тенденции модернизации отечественного образования в современный период. Описаны инновационные маркетинговые технологии в социальной сфере. Рассмотрены теоретические предпосылки определения статуса профсоюзов в политической системе. Раскрыта роль политики привлечения общественности в решении местных социальных проблем.

Встановлено співвідношення національної та політичної свідомості. Висвітлено особливості формування даосизму у цілісному контексті розвитку давньокитайської філософії. Розглянуто сучасні глобалізаційні процеси як фактор поширення нових релігійних вчень, глобалізаційні виклики часу як детермінанту модернізаційних змін у системі вищої освіти України, людину як суб'єкт морального світу в етико-філософській концепції Е.Левінаса, творчість як засіб надбання свободи. Розкрито соціально-філософські аспекти виникнення та призначення професійної етики, методологічні аспекти сучасного викладання та навчання у вищій школі. Показано роль кантівської методології у процесі розгляду питань практичної філософії.

Установлены соотношения национального и политического сознания. Освещены особенности формирования даосизма в целостном контексте развития древнекитайской философии. Рассмотрены современные глобализационные процессы как фактор распространения новых религиозных учений, глобализационные требования времени как детерминанта модернизационных изменений в системе высшего образования Украины, человек как субъект морального мира в этико-философской концепции Е.Левинаса, творчество как средство приобретения свободы. Раскрыты социально-философские аспекты возникновения и назначения профессиональной этики, методологические аспекты современного преподавания и обучения в высшей школе. Показана роль кантовской методологии при рассмотрении вопросов практической философии.

Рассмотрено развитие инновационной системы классификации знаний образования, описаны и идентифицированы классы иерархии: стабильные, декрементальные и инкрементальные знания. Проанализированы антропологические представления И.Канта в контексте проблем антропологии. Описаны основные фундаментальные свойства не- и классических метафизик, сделан вывод о едином принципе построения всех метафизических систем. Внимание уделено пониманию истории философии как способа философского постижения современности, исходя из утверждения своеобразия отношения между философией и историей философии, в которой последняя выступает как некая матрица мудрости - метафилософия. Охарактеризован образовательно-воспитательный процесс формирования целостности личности. Показана значимость процесса творчества и творческих состояний (озарения, вдохновения) для образования индивидуальности. Проанализирована проблема гуманизации современного образования в контексте его основных культурно-аксиологических смыслов.

Розглянуто історико-філософські та сучасні проблеми гуманітаристики та гендерних досліджень, політики, математики, національної ідеї, теорії права та влади, а також деякі аспекти філософських і соціально-політичних концепцій Арістотеля, М.І.Костомарова, Й.В.Гете, В.Соловйова, В.І.Вернадського. Розкрито суть поняття природного права людини в концепції держави Т.Гобса та Дж.Локка, проаналізовано твір Й.В.Гете "Вертер" як спробу суїцидологічного досвіду.

Рассмотрены историко-философские и современные проблемы гуманитаристики и гендерных исследований, политики, математики, национальной идеи, теории права и власти, а также некоторые аспекты философских и социально-политических концепций Аристотеля, М.И.Костомарова, Й.В.Гете, Вл.Соловьева, В.И.Вернадского. Раскрыта сущность понятия природного права человека в концепции государства Т.Гобса и Дж.Локка, проанализировано произведение Й.В.Гете "Вертер" как попытка суицидологического опыта.

Изложены историко-философские и современные проблемы метафизики, синергетики, теорий власти и коммуникации, раскрыты некоторые аспекты философских учений М.Хайдеггера, Ж.Делеза, Р.Рорти, Б.Кроче, Л.П.Карсавина, Г.Шпета, И.Франко. Приведен сравнительный анализ принципа интенциональности в фенооргических учениях Э.Гуссерля и М.Хайдеггера. Освещена проблема отчуждения социального времени в процессе использования современных компьютерных технологий. Осуществлено моделирование человеческой деятельности на основе историко-философского анализа. Рассмотрено единство как основа формирования содержания понятия симфонической личности в философии Л.П.Карсавина.